Синус Ліфтинг

Коли без Синус Ліфтинга неможливо проводити імплантацію

Протезування зубів за допомогою «штучного коріння» відноситься до одного з найефективніших методів імплантології. Успіх процедури залежить від кваліфікації хірурга та досвідченості лікаря, а також від індивідуальних особливостей пацієнта. Ефективно імплантація пройде лише тому випадку, коли параметри щелепної кістки (висота, товщина) перебувають у межах норми (становлять мінімум 6-8 мм). Якщо ж необхідні розміри менші, виникають великі ризики. Це виявляється у низькому рівні приживаемости штифтів, може призвести до відторгнення конструкції. Сучасна стоматологія пропонує вирішення проблеми, а саме – відновлення кісткової тканини щелепи. У клініці Dental-Side максимально ефективно виконують остеопластику за різного ступеня втрати кістки.

Причини прояву проблеми

Атрофія (резорбція) кісткової тканини зустрічається при втраті чи руйнуванні альвеолярного відростка щелепи. Процес супроводжується втратою обсягу (ширини та довжини) кістки у місці пошкодженої ясна. Найчастіше це відбувається внаслідок примусового видалення зубів. Якщо відсутність органів у лунках тривала, ситуація ускладнюється в рази.

Чинники, що провокують появу атрофії:

• травми обличчя-щелепного апарату;
• хронічні, інфекційні хвороби в ротовій порожнині (не доліковані зуби);
• системні захворювання організму;
• наявність уроджених, генетичних аномалій щелепи;
• тривале носіння постійних/коригувальних зубних (ортопедичних) конструкцій.За даними медичної статистики, ця патологія відноситься до найбільш актуальних проблем стоматології. Вона загрожує серйозними наслідками, які можуть згубно впливати на стан всієї кістково-щелепної матриці. Як можна зупинити процес відсталої атрофії? Найкращий варіант запобігання локальному зменшенню кістки - це швидке відновлення жувального навантаження в цьому місці щелепи.

Важливо! Єдиним дієвим способом зупинення процесу руйнування є своєчасне звернення до фахівців з метою протезування та встановлення імплантату.

Для чого потрібна остеопластика

Цей метод вважається необхідною умовою, затребуваною у багатьох ситуаціях. Він відновлює надійну фіксацію і більш міцне утримання штучного імплантату, що вживлюється в дану область. Стоматологічний термін «Синус-ліфтинг» або Sinus Lift дослівно з англійської перекладається як «піднімати пазуху». Він означає акуратне втручання з метою збільшення обсягів косної тканини. Процедура проводиться кваліфікованим хірургом. Операційним шляхом він зменшує величину утворених пазух. У роботі хірурги використовують спеціальний інструмент та пластичний матеріал – остеопластичний наповнювач. Він призначений для заповнення відсутніх обсягів щелепи і встановлюється між кісткою, що оперується, і самою пазухою (мембраною Шнайдера), піднімаючи дно порожнини.

Важливо! Остеопластика - найбільш застосовувана процедура при атрофіях верхніх областей жувальних зубів. Її використовують з метою нарощування недостатнього «масиву» кісткової тканини.Як визначається об'єм недостатньої тканини

Довжина сучасних імплантатів – визначальний чинник, який демонструє дефіцит кісткової тканини. Для успішного результату вона має становити не менше 10 мм. Це необхідна умова, яка забезпечує стійкість та довговічність розташування у щелепі майбутнього протезу, здатність «штучного кореня» щодня витримувати великі жувальні навантаження.

Операція відновлення обсягу забезпечує ту висоту кістки, яка буде достатньою для успішного розміщення титанової конструкції. Для того щоб імплантація стала безпечною та надійною, необхідні такі умови:

• висота альвеолярного відростка щонайменше 10 мм;
• зубні імплантати для фронтальних зубів (зі слабким навантаженням) – довжиною щонайменше 8 мм;
• штифти для жувальних зубів – розміром від 10 мм.

Важливо! Якщо імплантація відбувається безпосередньо після видалення органу або протягом 12 місяців, часто не спостерігається дефіцит тканини. Чим період відсутності жувального навантаження триваліший, тим швидше запускається процес атрофії, а проблема може погіршитися. Чим більше часу пройшло з відсутності альвеолярного відростка, тим гостріше виникає потреба в синус-лифтинге, тобто. нарощування кісткового об'єму.

Показання до остеопластики

До основних передумов проведення синус-ліфтинг верхньої щелепи відносять:

1. Невеликі дефекти (відсутність 1-2 зубів) у локації гайморових пазух.
2. Уроджений дефіцит кісткової товщини. Спочатку тонка верхня щелепа через великі розміри р. порожнин.
3. Відсутність кістки (менше 6-8 мм).
4. Щелепно-лицьові травми.
5. Складне видалення зубів чи протезів.
6. Запущені форми пародонтиту.
7. Наявність хронічних, запальних процесів в організмі, що призводять до зношування.
8. Тривале застосування зубних протезів.

Синус-ліфтинг зубів передбачає розміщення кісткового матеріалу між верхньою щелепою та гайморовою пазухою. Це необхідна умова для збільшення тканини кістки в обсязі та підняття донця гайморової пазухи.

Важливо! На нижній щелепі Синус Ліфтинг не проводиться.

До процедури є деякі протипоказання. Операцію не проводять за:

• індивідуальної непереносимості непрямих засобів;
• хворобах крові (порушення згортання);
• наявності злоякісних новоутворень;
• захворювання, пов'язані з імунодефіцем (ВІЛ).

Хірургічні втручання, що вирішують проблеми збільшення тканини щелепи, називають «аугментацією кістки».Процедура має низку синонімів – остеопластику, кісткову пластику, реконструкцію дефектів щелепи. Синус-ліфтинг – один з ефективних різновидів «аугментації кісткової тканини». Згодом донце гайморових пазух пацієнта може опускатися нижче, а висота альвеолярного відростка прагне власного скорочення, роблячи імплантацію неможливою. Попередня операція "аугментації кісткової тканини" вирішує цю проблему з метою подальшого успішного протезування.

Хід процедури

Суть аугментації кістки полягає в тому, щоб малотравматично і дуже акуратно підняти слизову оболонку, що покриває дно гайморової порожнини (мембрану Шнайдера). Це проводиться для того, щоб у просторі, що утворився, під мембраною, стоматологом був розміщений відсутній матеріал. В результаті висота та ширина альвеолярного відростка суттєво збільшаться, а обсяг гайморової пазухи зменшиться.

Важливо! Скорочення обсягів пазух при проведенні таких оперативних втручань не перевищує 50% загального простору порожнини. Операція не впливає на природне та фізіологічне здійснення дихальної функції людини.

Використовувані матеріали

Процес атрофії відкидає можливість класичного протезування. Нарощування кістки за допомогою додаткового матеріалу у цій ситуації є оптимальним рішенням. Процедура Sinus Lift проводиться з використанням на якісних остеопластичних або костозамінних складах.

Класифікація «наповнювачів»:

• аутотрансплантати – кістковий матеріал, узятий у пацієнта, тобто. біоматеріал із кістки нижньої щелепи;
• алотрансплантати – донорська кістка чи трансплантат реципієнта.Роль фрагмента виконує ідентичний біологічний матеріал узятий у донора.
• ксенотрансплантати – основи тваринного походження. До них відносять попередньо знезаражений та очищений матеріал. Основним джерелом є велика рогата худоба, домашні тварини;
• інертні або алопластичні (остеозамінні) медичні вироби синтетичного походження. Це біоактивне скло або кальцій-замісний оксид кремнію, колагенова мембрана.

Які методики застосовуються при Sinus Lift

Лікування починається з первинної консультації спеціаліста. На цьому етапі проводиться діагностика з метою аналізу та постановки діагнозу:

• робиться панорамний знімок (3D-моделювання щелепи, комп'ютерна томографія);
• здаються необхідні аналізи, що виявляють можливі протипоказання (алергія на анестетики, тяжкі захворювання, порушення згортання).

Лікар проводить оцінку загального стану зубощелепної матриці, щоб отримати повну картину про характеристики щелепної кістки та розміри гайморових пазух.

Існує два способи відсталого нарощування:

     1. Відкритий синус-ліфтинг.

Він проводиться лікарем за 1-2 години під місцевою анестезією та не порушує діяльність гайморових пазух. Процедура являє собою хірургічну техніку трансплантації спеціального матеріалу усередину порожнини шляхом встановлення остеопластичної мембрани.

Метод показаний для пацієнтів, які страждають на значний дефіцит тобто. при товщині кістки менше ніж 5 мм.

Етапи процедури відкритого синус-ліфтинга:

• надріз м'якої тканини, що відкидається «клапоть» у місці з'єднання щоки та ясна;
• формування отвору перфорованого «віконця», щоб отримати доступ до стіни гайморової пазухи;
• підняття слизової оболонки дна;
• введення колагенової мембрани, що захищає місце проведення операції від можливих інфекцій та формує нову межу пазухи. Згодом вона розсмоктується і перетворюється на сполучну тканину;
• заповнення порожнини кістковоутворюючим матеріалом, який далі стає частиною щелепи;
• закриття області м'якими тканинами, накладання шва.Для зменшення ризику запального процесу пацієнтові курсом призначаються антибактеріальні препарати. Період приживлення остеопластичного матеріалу становить 3-4 місяці. Після остаточного загоєння приступають до класичного протезування.

     2. Закритий Синус Ліфтинг

Це одномоментна та малотравматична процедура. Вона не вимагатиме зшивання тканин і характеризується мінімумом ускладнень, легким періодом адаптації. Процедура призначена для поєднаного проведення невеликого нарощування з безпосереднім імплантацією протезу. Вона показана у випадках, коли параметри кісткової тканини вимагають мінімального збільшення об'єму (трохи більше 4 мм). Методика дозволяє виконати встановлення 1-2 імплантатів.

Етапи проведення закритого Синус Ліфтинга:

1. Розрізаються м'які тканини і відкидається «клапоть» у місці з'єднання ясен та щоки.
2. Свердлиться отвір. Це одночасно «віконце», що забезпечує доступ до стінки пазухи та «ложу» для майбутнього імплантату.
3. Піднімається слизова оболонка гайморової пазухи за допомогою інструмента.
4. Вводиться колагенова мембрана для захисту інфекції та формування нових кордонів.
5. Заповнюється остеопластичним матеріалом підмембранна ніша.
6. Встановлюється протеза, призначаються антибактеріальні препарати.

На вартість операції остеопластики впливають кілька факторів: спосіб проведення, тип кісткового матеріалу, загальний обсяг робіт, що задіяні.

Як проходить післяопераційний період

У ході періоду реабілітації, дуже важливо виконувати всі рекомендації, що приписуються лікарем.Пацієнти після проведеного кісткового відновлення можуть відчути невелику набряклість слизових, біль. Симптоми проходять через 4-7 днів та залежать від обраної методики лікування. Впроваджений пластичний матеріал приживається, стимулюючи зростання своєї кісткової тканини. У середньому процес реабілітації займає 45-5 місяців. Після відновлення обсягу проводиться імплантація.

Переваги Синус Ліфтинга в стоматології Dental-Side

Імплантація зубів проводяться фахівцями клініки за найсучаснішими та результативними методиками. Вони не вимагають обпилювання чи пошкодження здорових зубів пацієнта. Однак за необхідності відновлення більш ніж через рік після втрати зуба, виконати якісну та довговічну імплантацію без нарощування кістки неможливо!

У стоматології Dental-Side є найпередовіша матеріально-технічна база та кваліфікований персонал, який своєчасно інформує пацієнтів про необхідність остеопластики. Лікар проведе поетапне лікування за індивідуальним планом. Клініка Dental-Side у Києві надає сучасні методики Sinus Lift та робить операції гарантуючи якість та довговічність використовуваних кістковозамінних матеріалів.